Вихователь ЗДО №11 "Берізка" Манойло Т.В.
Дата народження:
16.06.1981р
Назва навчального
закладу: ЗДО№11“Берізка”
м. Новогродівка.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст першої категорії
Освіта: 1.«Донбаський Державний педагогічний університет».Спеціальність: «Психологія» 2.Курси підвищення кваліфікації « Виховання особистості дошкільника шляхом залучення до світу культури.»
Професійне кредо:Назавжди запам'ятай- Бережи свій рідний край! Це твоя земля, країна, Край батьківський – Батьківщина!
Працює над темою: Екологічне виховання дітей, впроваджує програму розвитку дітей „Жити за законами природи”.
Працює за державними програмами і навчальними посібниками, схваленими Міністерством освіти України.
Застосовує техніки роботи з дітьми на практиці, ініціативність і відповідальність, що дозволяє їй успішно реалізовувати сучасні вимоги до організації процесу розвитку дітей. Основною метою у вихованні підростаючого покоління вважає розвиток самостійності, ініціативності та творчого потенціалу вихованців.
Показником успішної діяльності є оволодіння дітьми програмним матеріалом, адаптованість, розвинена самостійність і готовність до вступу навчальні заклади.
Пам'ятка для батьків "Позитивна дисципліна".
Сім правил успішного батьківства
Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі ми маємо труднощі та іноді не впевнені, чи добре виховуємо своїх дітей. Однією з проблем, щонайбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.
-Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.
-Змінюйте ситуацію, а не дитину. Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
-Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте. Та якщо ви чогось категорично не бажаєте, формулюйте своє небажання чітко.
-Обирайте виховання без побиття та крику На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можутьпризвести до тривалих проблем емоційного характеру.
-Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір Несперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір.
-Прислуховуйтеся до того, що говорить ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.
І головне - пам'ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини та взаєморозуміння.
Якісне проведення часу з сім'єю й робота
Навіть якщо ви впродовж дня зайняті на роботі, якісно проводити час із сім'єю легше, ніж здається на перший погляд. Для цього стануть у нагоді прості, але важливі справи (наприклад, читання на ніч або сімейні вечері). Такі родинні заняття необхідні дитині для розвитку і встановлення взаємин у майбутньому.
Як батьки ви прагнете, щоб у майбутньому ваші діти добре вчилися в школі й університеті, а згодом збудували успішну кар'єру. Проводячи з дітьми час разом, ви вчите їх встановлювати дружні й романтичні взаємини.
Навіть якщо робота й домашні обов'язки забирають весь ваш час, ви все одно маєте досить можливостей якісно проводити час із родиною. Розгляньмо декілька порад, які допоможуть вам у цьому. Пам'ятайте про них, коли проводите час зі своєю дитиною.
1. Будьте собою. Деякі батьки відчувають провину, спостерігаючи в соціальних мережах, як інші сім'ї відпочивають за кордоном чи як інші батьки купують дітям дорогі іграшки. Не варто порівнювати себе з іншими батьками, натомість зосередьтеся на діях, що відповідають вашому сімейному бюджету та способу життя. Діти люблять і цінують прості сімейні заняття, і вам не потрібно вигадувати щось особливе.
2. Приділяйте увагу. Ваша дитина має знати, наскільки ви піклуєтеся про неї. Уважно слухайте, що вона вам говорить. Коли ви разом, намагайтеся ні на що не відволікатися – ані на розмови мобільним телефоном, ані на список справ. Повсякденні клопоти завжди будуть частиною вашого життя, але, вивищуючи їх на перше місце, ви ризикуєте не помітити, як росте ваша дитина.
3. Показуйте свою вдячність. Хваліть дитину, використовуйте позитивне підкріплення в ставленні до неї. Наприклад, коли їй вдалося поліпшити свої оцінки з предмета, який давався їй важко, не забудьте похвалити її. Дякуйте їй за терпіння у відносинах із молодшими братами і сестрами або за те, що вона без нагадування помила посуд.
4. Звертайте увагу на зацікавлення дитини. Дізнайтеся, що їй подобається, щоб ви теж могли долучитися до її улюблених занять. Наприклад, ви можете іноді грати з нею в комп'ютерні ігри або слухати її улюблену музику. Не відмовляйтеся від того, аби разом спробувати щось нове й цікаве.
5. Вносьте зміни за необхідності. Пам'ятайте, що в дитини з часом змінюються потреби. Вступаючи в підлітковий вік, діти вимагають більшої незалежності. Але це не означає, що вони відмовлятимуться переглянути разом із вами фільм або футбольний матч.
6. Будьте завжди доступними для дитини. Можливості якісно проводити час зі своєю дитиною з'являються тоді, коли ви доступні для неї.
Є різні способи проводити якісно час зі своєю дитиною. Ось деякі з них.
1. Влаштовуйте сімейні вечері. Якомога частіше збирайтеся всією сім'єю за вечерею. Якщо ви працюєте допізна, можна снідати вранці разом із дітьми.
2. Розділіть із дітьми домашні обов'язки. Коли ви йдете в крамницю або плануєте прибирання у квартирі, попросіть дитину долучитися. У процесі виконання таких справ ви матимете змогу поспілкуватися й навчити дитину важливих життєвих навичок.
3. Плануйте час, який ви проводите разом із дитиною. Проводьте деякий час із кожною дитиною індивідуально. Це допоможе вам більше дізнатися про внутрішній світ ваших дітей і насолодитися таким спілкуванням.
4. Подорожуйте разом. Їдучи всією сім'єю у відпустку чи просто відводячи дитину на тренування в спортивну секцію – дорогою ви завжди маєте час на спілкування з дитиною. Спілкуйтеся за найменшої можливості – і нехай ваші розмови відбуваються природно.
5. Обмінюйтеся фотографіями й картинками з Інтернету. Ніщо не замінить живого спілкування, але якщо ви не бачитеся з дитиною упродовж дня, такий спосіб допоможе вам підтримувати зв'язок. Надсилайте один одному смішні картинки впродовж дня. Це поліпшить настрій дитини.
6. Щодня знаходьте час для спілкування. Навіть якщо ви працюєте допізна й не бачите дитину цілісінький день, вам допоможе те, що ви проводитиме час із нею якісно. Наприклад, ви можете щодня розмовляти з нею 15–20 хвилин перед сном.
Якісно використовуйте час, щоб вибудувати позитивні взаємини з дитиною. Це допоможе їй у майбутньому стати щасливою й успішною. Насолоджуйтеся моментами, які ви проживаєте разом із дитиною, і ви обидва матимете прекрасні спогади про цей час.
Вплив ЗМІ на розвиток дитини - дошкільника
Інформаційна епоха диктує свої закони і висуває свої вимоги. ЗМІ супроводжують життя не тільки дорослих, а і дітей. Телевізор, комп'ютер, відео давно і міцно ввійшли у життя дитини, починаючи з перших років їх існування. У багатьох сім'ях, як тільки дитина навчиться сидіти, її саджають перед екраном, що заміняє живе спілкування з близькими, бабусині казки, мамині колискові, татові потішки. Сидіння перед екраном цілком усіх улаштовує, а особливо батьків: малюк не плаче, нічого не просить,"не бешкетує, безпечно поводиться і в той же час отримує враження, дізнається щось нове. Купляючи малюкові відеокасети, диски, комп'ютерні ігри, батьки, безумовно, піклуються про його розвиток і намагаються зайняти його цікавою справою. Але якщо дорослі не братимуть активної участі у спільному перегляді телепередач і комп'ютерних іграх, це; може призвести до сумних наслідків, і не тільки для здоров'я дитини (про порушення зору, осанки, дефіцит рухів сказано багато), але і для її психічного розвитку. Лікарі-гігієністи свідчать, що більшість дошкільнят дивляться телевізор без правильного вибору, від 40 хв. до 2 годин на день, тобто до 14 годин на тиждень. Таким чином, перегляд телепередач щодня формує у дітей звичку проводити щовечора біля екрану, якою не була б передача. Один із найнегативніших наслідків такого «телевізійного та комп'ютерного» життя є відставання у розвитку дитини. В останні роки батьки, педагоги все частіше згадують про цю проблему: діти пізніше починають говорити, мало і погано розмовляють, їх мовлення бідне і примітивне. Здається, що дитина сидить біля екрану, постійно чує мовлення і зайнята достатньо цікавою справою. Але мовлення - це не повторення чужих слів та їх запам'ятовування. Опанування мовлення в ранньому віці відбувається в живому спілкуванні, коли малюк не тільки слухає, але й відповідає на спілкування, при цьому беручи участь у розмові своїми рухами, думками і почуттями. Отже, відбувається пасивний інтелектуальний, фізичний та емоційний розвиток. Інформація подається в готовому вигляді, вона не потребує уяви і аналізу. Більшість батьків помічають, що діти не хочуть, щоб їм читали книжки, вони виявляють бажання переглядати казки на відео. У результаті не відбувається обговорення казки, у дитини не розвивається бажання самостійно навчитись читати. Згодом це дуже негативно дасться взнаки під час вступу дитини до школи. Не можна не забувати про особливу чуттєвість дітей і здатність дитячої психіки до навіювання. Почуття страху, небезпеки виникають у дитини після перегляду кадрів із насиллям, війною, убивством. Дорослий може не помітити змін у поведінці дитини, але страхітливі образи та звуки можуть хвилювати ЇЇ у вигляді снів, підвищеної тривожності чи невротичних симптомів. Потрібно також звернути увагу на ефект звички агресивної поведінки. Постійний перегляд сцен насилля притупляє емоційні почуття дітей, вони звикають до жорстокості, черствіють до людського болю. Якщо через кожні 15 хв. на екрані транслюється насилля, то через певний час дитина починає сприймати це як норму. Деякі психологи вважають, що на цьому етапі починає формуватись сценарій агресивної поведінки. Потрапляючи у соціум, дитина пригадує той спосіб агресії, яку вона спостерігала на екрані, і починає діяти так само. Спостереження X. Хекхаузена довели, що діти, які в сім'ї часто зазнають насилля, улюбленими передачами обирають ті, в яких присутнє насилля, а улюбленими героями вважають найагресивніших. Наприкінці зупинимось на впливі реклами на психіку дитини. У дитини дошкільного віку психіка особливо вразлива до яскравих образів, їх швидкої зміни, мерехтіння тощо. Однак, постійний перегляд реклами формує у дитини психологічну залежність, що виникає в результаті штучного стимулювання та збудливості нервової системи. Ефект мерехтіння відеокадрів може призвести дисгармонії мозкових ритмів, їх збою. Згадане вище не означає потребу виключити з життя дітей ЗМІ. Це неможливо та й несуттєво. Адже існує багато телепередач та комп'ютерних ігор, що є енциклопедією моральності та знань про навколишній світ. Але підключати дітей до такої інформаційної техніки можна тільки тоді, коли вони готові використовувати її за призначенням, коли вона стане для них засобом отримання потрібної інформації, а не повновладним господарем їхніх душ.
· Не піддавайтесь спокусі полегшити собі життя, посадивши малюка перед телевізором, а самим зайнятись справами. Пам'ятайте, що психіка дитини формується тільки у спільній діяльності з дорослим. Чітко регламентуйте перегляд дитиною телепрограм, роботи за комп'ютером. Максимальна кількість часу біля екрану не повинна перевищувати від 15-20 хвилин до 1 години на день (біля комп'ютера - не більше ніж 12 ХВИЛИН) для старших дошкільнят.
· Намагайтесь не дозволяти дитині переглядати рекламу, а також художні фільми, що орієнтовані на дорослу аудиторію. Намагайтесь стежити за змістовністю та художністю дитячих програм, щоб виключити низькопробну відео - і телепродукцію
· Обговорюйте з дитиною сюжети переглянутих фільмів, використаних комп'ютерних ігор. Важливо зрозуміти, що дитина думає, відчуває, як вона вчинила б у тій чи іншій ситуації. Навчіть дитину аналізувати, оцінювати вчинки і розуміти почуття інших людей.
· Після обговорення можна запропонувати малюкові намалювати героїв фільму, гри чи зліпити їх із пластиліну тощо. При цьому важливо звернути увагу на зображення емоцій героїв.
· Для дітей старшого дошкільного віку можна організувати гру «Режисери-мультиплікатори»: придумати і намалювати серію малюнків для нового фільму або продовжити улюблений фільм або гру.
Таким чином, пам'ятаючи про значну роль ЗМІ у житті кожної людини, слід пам'ятати про ту відповідальність, що покладена на дорослих: зробити все можливе, щоб не допустити негативного впливу інформаційного потоку на психіку дитини.
